Братство — національно-релігійна громадська організація міщан в Україні та Білорусі у 16-18 ст. Синонім: товариство. Членів братських організацій називали «братчиками».
Приклад: Перше і найславніше з тих братств було братство львівське (Іван Франко). Означення: Київське, Львівське, Луцьке та інші.
Братства утворилися наприкінці 16 століття. Вони боролися проти національного і релігійного гніту, який чинили польські пани і католицька церква в Україні. У 1453 році почало діяти Львівське братство, у 1591 — Городоцьке, близько 1615 року — Київське, у 1617 — Луцьке та інші. Ці організації мали свої «статути» — зведення правил, що визначали завдання, структуру, функції та порядок роботи.
Братства надавали матеріальну допомогу своїм членам, організовували школи, друкарні, бібліотеки, книгарні, «шпиталі» — притулки для хворих і людей похилого віку.
Першу школу заснувало Успенське братство у Львові 1586 року, потім з’явилися школи у Перемишлі (1592 р.), Києві (1615 р.), Луцьку (1620 р.), Любліні, Бересті, Пінську, Вінниці, Кам’янець-Подільському, Дубному, Кременці та інших містах України й Білорусі.
У братських школах вивчали граматику, риторику, поетику, астрономію, математику, музику, філософію, грецьку та латинську мови й інші предмети. Викладання у них велося рідною мовою. У цих школах працювали такі видатні вчені, як Лаврентій Зизаній, Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Іван Вишенський.