Батьківщина — це країна стосовно до людей, які народилися і проживають в ній; у переносному сенсі — місце походження, зародження чого-небудь.
Синоніми: Вітчизна, рідна країна, (заст.) отчизна, (заст.) родина. Приклад: Батьківщина починається з рідного порога — з батьківської хати. (Прислів'я). Означення: велика, дорога, мала, мила, рідна, славна та інші.
«Батьківщина» — це рідна країна, в якій народилася і проживає людина. Для нас то є Україна. Кожен має також «малу» батьківщину: край, землю, де прийшов у світ, рідне місто або село.
У сучасних умовах Батьківщина пов'язується з поняттям «держава». У такому разі вона охоплює соціальний та державний устрій, систему політичних відносин, культуру, духовні цінності, особливості мови, побуту, звичаїв. Батьківщину визначають також географічні, природні фактори, національні риси.
Слово «Батьківщина» пишеться з великої літери, коли вживається у значенні «вітчизна», «рідна країна», і з малої, — якщо має значення «рідний край».
«Ба́тьківщиною» (із наголосом на першому складі) в українській мові називають спадщину від батьків, яку отримують діти. Ця назва завжди пишеться з малої букви.
Сталий вислів: Нам ба́тьківщини не ділити — «нам нема за що сваритися».
Прислів'я про Батьківщину:
Батьківщина — мати, умій за неї постояти.
В бою за Батьківщину і смерть красна.
Де б не жити, треба Вітчизні служити.
Людина без Батьківщини — як соловей без пісні.
Загадка: У світі одна, всім потрібна вона. (Батьківщина.)
Фото: Над Дніпром у Києві, 25 червня 2014 р. / Олександр Козубенко, kozubenko.net