Вотчина (феодальна земельна власність)

Вотчина (феодальна земельна власність)

Вотчина — феодальна земельна власність у давній Русі, а згодом на території України, що входила до складу Росії, до 18 століття. Синоніми: помістя, маєток.

«Вотчиною» називалася земля, що належала феодалам — представникам панівної верстви: у давні часи — князям, боярам, пізніше — поміщикам або монастирям. Її можна було заповідати у спадок, дарувати, продавати. Власник вотчини отримав назву «вотчинник». Він мав право стягувати різні податки з людей, здійснювати вотчинний суд.

Вотчина (феодальна земельна власність)

На українських і білоруських землях, що входили до складу Польської держави у 16-18 століттях, одним із видів вотчини були «фільварки». Це земельні угіддя, а також панський маєток з господарчими будівлями. На території Росії у 18 столітті вотчину й помістя було об’єднано в один вид нерухомого майна.

Вотчина (феодальна земельна власність)

Приклад: Про себе розказував, що він є поміщик, що у нього вотчина. (Григорій Квітка-Основ’яненко)

Означення: велика, мала, князівська, родова, спадкова та інші.

Вотчина (феодальна земельна власність)

Фотографії: парк «Київська Русь». На верхній світлині: Наталія Валевська і Візантієць — співачка отримала на день народження в подарунок справжнього арабського скакуна.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − thirteen =