Волость — це територія, підпорядкована єдиній владі у Київській Русі. У Російській імперії та в Радянському Союзі до 1929—1930 років волостю — це адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту. Також словом «волость» називалося приміщення волосної управи.
ВОЛОСТЬ
У часи Київської держави землі-князівства — Київське, Чернігівське, Переяславське, Турово-Пінське, Волинське, Галицьке — ділилися на волості, що здебільшого були малими князівствами. Волості могли також належати монастирям.
Кадр із музичної комедії «Іван Васильович змінює професію» 1973 р.
У Російській імперії на волості поділялися повіти. У кожній волості визначався населений пункт, в якому знаходилась «волосна управа» — орган управління волостю. Посадова особа, що працювала у волосній управі (старшина, писар та інші), мала назву «волосний».
Словом «волость» також позначали приміщення, в якому знаходилась волосна управа.
Волості збереглися в Радянському Союзі аж до 1929—1930 років.
Приклад: Тим часом на селі нові порядки, вже завели волость. (Іван Нечуй-Левицький)
Означення: велика, нова, стара та інші.