Віче — це народні збори, що були вищим органом влади у містах давньої Русі. Також вічами називають будь-які масові збори населення для вирішення важливих загальних питань. Синоніми: збори, мітинг, (заст.) сход.
ВІЧЕ
У давні часи у східних слов’ян важливі питання життя племен вирішували ради. У Київській Русі цього права набуло віче або збори містян. Віче скликав князь чи самі жителі, коли виникала потреба порадитися, висловити свою думку. У зборах брали участь голови сімей (чоловіки). Люди збиралися на княжому чи церковному подвір’ї або на торговищі. Зборами керував князь, єпископ (у Києві — митрополит), іноді — тисяцький. Ухвали приймалися більшістю голосів.
На вічах обговорювали питання про угоди, обрання князя, розподіл посад у державі, організацію війська. Містяни могли критикувати або схвалювати діяльність князя, замінити його більш достойним. За підрахунками Михайла Грушевського, тільки в Києві на загальних зборах громада змінила 14 князів. Після монголо-татарської навали віче перестало відігравати важливу роль.
У наш час «віча» — це великі збори людей, які вирішують важливі питання.
Приклад: Михайло привіз багаті дари княгині Ользі, мав наказ віча поговорити з нею... (Семен Скляренко)
Означення: велике, громадське, міське та інші.