Стеля (верхнє внутрішнє покриття)

Стеля (верхнє внутрішнє покриття)

Стеля — це верхнє внутрішнє покриття в будь-якому приміщенні. Зменшене — стелечка.

Синонім до слова «стеля» — (діал.) повала.

СТЕЛЯ

Стеля розташовується перпендикулярно до стін хати. Її підтримують поздовжні або поперечні балки — «сволоки». На них колись укладали настил із дощок, прутів, переплетених солом’яними перевеслами із шаром глини.

Стелю, як правило, завжди білили, крім певних районів Полісся і Карпат. Небіленими іноді лишали тільки сволоки. У деяких місцевостях на Поліссі побутували стелі трикутної, трапецієподібної або напівкруглої форми (так звана «горбата стеля»). До сволока на стелі підвішували колиску, посвіт, а згодом — лампу.

У наш час стелю білять, прикрашають ліпним орнаментом, подекуди розмальовують або обклеюють шпалерами. До неї підвішують світильники.

Приклад: Підвішена під стелею лампа сполохано блимає. (Григір Тютюник)

Означення: білена, висока, горбата, низька, рівна та інші.

У порівнянні: високий, як стеля — «дуже високий».

Сталі вислови: «підпирати стелю (головою, плечима)»; «ростом під стелю» — про дуже високу людину.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

sixteen − five =