Старшина (козаки)

Старшина (козаки)

Старшина — це керівна частина козацтва в Україні та Росії в 16-18 століттях. Синоніми: верхівка, начальство.

Приклад: На тій раді перебувала не тільки старшина, тобто значніші козацькі отамани, а й господарі міста. (Олександр Ільченко)

Означення: вибрана, генеральна, козацька, шанована та інші.

СТАРШИНА

Козацька старши´на поділялася на генеральну, полкову та сотенну.

До генеральної старшини належали: «гетьман» або «кошовий отаман», «обозний» (завідував усією артилерією) «суддя» (голова генерального суду), «писар» (керував канцелярією), «осавул» (завідував усіма військовими справами), «підскарбій» («скарбник» — начальник фінансів), «хорунжий» (відповідав за прапор козацького війська), «бунчужний» (пильнував за гетьманським бунчуком), «довбиш» (музикант, що грав на литаврах) та інші.

Рада генеральної старшини разом з гетьманом вирішувала найважливіші питання війни і миру.

До полкової старшини належали: «полковник», «осавул» (помічник полковника), «полковий обозний», «суддя», «писар», «хорунжий» (охоронець полкового прапора), «полкові канцеляристи». У складі сотенної старшини були: «сотник», «писар», «осавул», «хорунжий» (відповідав за «значок» — прапорець сотні).

Старшину обирали на загальній (військовій) Раді, яка відбувалася 2-3 рази на рік. Сюди входили найбільш шановані, досвідчені, випробувані у походах козаки.

Козацька старшина була ліквідована царським урядом у 18 столітті.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 3 =