Сік (напій)

Сік (напій)

Сік – це напій, виготовлений з ягід, фруктів, овочів тощо. Крім того, «соком» називається рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів і з якої роблять цей напій.

Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню, теж називається «соком» (напр., «шлунковий сік»).

СІК

Здавна українці споживали навесні березовий і кленовий соки. Щоб їх заготувати, у стовбурах старих дерев просвердлювали невеликі дірочки, вставляли жолобок, яким сік стікав у посудину. Сік заправляли ячменем, сухофруктами, щоб довше зберігався. Вживали як вітамінний напій.

Зараз поширені березовий, яблучний, малиновий, вишневий, виноградовий, чорничний, полуничний, порічковий та інші соки. У наш час їх виготовляють на консервних заводах, герметично закривають у банки, пачки, щоб можна було використовувати цілий рік.

У переносному значенні слово «сік» означає енергію, сили, які затрачають у праці або під час якої-небудь діяльності, а також те, що збагачує кого-небудь, що-небудь, наснажує, надихає.

Означення: березовий, добрий, кленовий та інші.

Сік (напій)

Прислів’я:

Не пиво диво — дивніший сік, що раз у рік.

Сталі вислови:

  • Вижати (виссати, висмоктати, витягти та ін.) всі соки — «нещадно використовувати когось, пригнічувати».
  • В самому соку; саме в соку — «зрілий» (про рослину, плоди і т.ін.); «у розквіті сил» (про людину).
  • Наливатися соком — «дозрівати», «міцнішати», «досягати розквіту».

Сік (напій)

Приклади:

  • Березовий і кленовий соки були популярними сезонними напоями. (Укр. старод. кухня)
  • Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці. (Михайло Коцюбинський)
  • Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю. (Ганна Барвінок)

Од соків потріскалися дині,
Ряботіють густо кавуни.
(Михайло Стельмах)

  • Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком. (Григорій Тютюнник)
  • Яблука, призначені для переробки на соки. треба знімати з дерев цілком стиглими, коли вони мають вже приємний смак і аромат (при побурілому насінні), але ще тверді і соковиті. («Хлібороб України»)
  • Драматургія Корнійчука, проза Яновського, Гончара, Стельмаха, поезія Тичини, Малишка, Воронька весь час живляться соками народного слова. (Максим Рильський)
  • Коли наближається година, в яку звичайно дитина обідає, то у неї з'являється відчуття апетиту, починають виділятися травні соки. («Шкільна гігієна»)
Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × three =