Шляхта (привілейований стан)

Шляхта (привілейований стан)

Шляхта — це привілейований стан колишньої феодальної Польщі, а також тогочасної України, Білорусі, Литви. Синонім: знать.

Приклад: Шляхта жила так розкішно, що навіть іноземці дивувались. (Іван Нечуй-Левицький)

Означення: дрібна, збідніла, польська, українська та інші.

ШЛЯХТА

Багатих поміщиків у феодальній Польщі називали «магнатами», а дрібних — «шляхтою». Особа чоловічої статі, що належала до шляхти, іменувалася «шляхтичем» («шляхтянином»), жіночої — «шляхтянкою».

Шляхті було надано багато привілеїв, вона звільнялася від повинностей, мала маєтки і землі, даровані королем. її представники засідали у сеймі, могли відмінити будь-яке рішення влади.

Українська шляхта проживала на території Правобережної України, але під натиском польської частково переселилася на Лівобережну. Частина української знаті переймала польські звичаї, релігію, йшла на службу до польського короля.

Жартівливе прислів’я:

— Чому чорт шляхту бере?
— Бо поодинці ходить.

Малюнок «Білоруська шляхта» із видання Густава-Теодора Паулі «Етнографічний опис народів Росії» (початок 1860-х років)

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × one =