Шабля

Шабля

Шабля — це холодна зброя із зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем. Синоніми: клинок, (розм.) шашка, (заст.) домаха (шабля з дамаської сталі).

Приклад:
Ой повезли Шевченка
Та битими доріжками:
За ним, за ним стороженьки
— З голими шаблями.
(Українська народна пісня)

Означення: гарна, гола, гостра та інші.

ШАБЛЯ

«Шабля» — це кривий сталевий клинок з лезом на вигнутому боці. Цю зброю виготовляли з гартованої сталі майстри — «зброярі».

Шаблі використовували у козацькі часи. їх носили козаки з лівого боку на поясі. Гостре лезо вставляли у чохол — «піхви». Рукоять та піхви часто оздоблювали різьбою, коштовним камінням. Старовинну шаблю, виготовлену з дамаської сталі, називали «домахою».

У 19 столітті з’явився різновид шаблі — «шашка». Цією зброєю послуговувалися військові у російській армії.

У наш час «шаблею» називають також спортивну зброю.

Шабля

Прислів’я про шаблю:

  • Піч — річ бабська, а шабля — козацька.
  • Козака шабля стереже.
  • Шабля — козака сестриця.
  • Шабля — ненька рідненька.

Стале словосполучення про шаблю:

Гола шабля — «шабля, вийнята з піхов».

Сталі вислови про шаблю:

  • Оголити шаблі — «вийняти шаблі з піхов».
  • Схрещувати шаблі — «розпочинати вести бій».
  • Хапатися за шаблю — «поспішно братися за зброю».
  • Віддавати салют шаблею — «підносити руку з шаблею, вітаючи когось».

На фото: учасники гурту Kozak System із власноруч викованими шаблями (вересень 2013 р.); хлопці-учасники Турніру з козацького фехтування «Запорозька шабля» (серпень 2014 р.)

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 1 =