Поміщик

Поміщик

Поміщик — це приватний власник, який володів великим земельним наділом. Синоніми: пан (у старій Польщі, Білорусі, Литві), (заст.) державець, (заст.) земянин, дідич, феодал (у середні віки).

Приклад: Дід Сазон Хомутенко наймитував у поміщика Бразуля... (Григір Тютюнник). Означення: великий, кріпосний, старий та інші.

ПОМІЩИК

Поміщиками в Росії та Україні в кінці 15 — на початку 20 століття були землевласники. Ця назва походить від слова «помістя», що означає «землеволодіння». Царський уряд надавав своїм дворянам маєтки разом із землею за місцем служби. Вони зводили гарні будинки, підсобні приміщення, тримали слуг. Із 1714 року, коли помістя перетворилися на спадкові володіння, поміщиками стали називати всіх землевласників.

На українських землях, загарбаних Польщею, феодали, які володіли маєтками на правах спадкової власності, звалися «дідичами». Ті, що отримували помістя в тимчасове користування як нагороду за військову чи державну службу, мали назву «державці», «земяни».

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 3 =