Поділля

Поділля

Поді́лля (с.р.; Р.в. — Поділля)

Історико-етнографічний район, що знаходиться між ріками Південний Буг і середньою частиною Дністра.

Варіанти: (діал.) Подо́лля, (діал.) Подо́ллє.

Синонім: (заст.) Пони́ззя.

Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!..
(Леся Українка)

Поділля займає більшу частину Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, північ Чернівецької областей. Українці, що тут живуть, називаються «подоля́нами» (одн., ч.р. «подоля́нин»; ж.р. «подоля́нка»).

Уперше Поділля згадується в документах середини 16 століття. Приблизно у 1362 році цю територію, яка перебувала під владою Золотої Орди, захопили литовські феодали. До Литви відійшли Вінниця, Брацлав, Кам’янець-Подільський та інші міста. Після і Люблінської унії 1569 року східну частину Поділля зайняла Польща. Тут були створені Подільське і Брацлавське воєводства. Через Поділля проходив Кучманський шлях, яким у 16-18 століттях турки і татари нападали на Правобережну Україну. Після другого поділу Польщі у 1793 році Поділля разом з Правобережною Україною увійшло до складу царської Росії. Утворені Подільське і Брацлавське намісництва, що у 1797 році об’єдналися у Подільську губернію.

Поділля має вигляд хвилястої рівнини з річками, ярами і балками. Тут вирощують зернові культури, буряки, розводять тварин. На підприємствах виробляють трактори, меблі, взуття, папір, посуд та інше.

Далеко за межами України відомі подільські жіночі сорочки з густою вишивкою на рукавах, килими, гончарні вироби. Цьому регіонові присвячено книгу «Поділля» (Київ, 1994).

Означення: мальовниче, рівнинне та інші.

Фрагмент фото Сергія Клименко: Поділля, Хмельницька область. Чорнокозинці (джерело)

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − seventeen =