Підляшшя (історико-етнографічний район)

Підляшшя (історико етнографічний район)

Підляшшя — це історико-етнографічний район, розташований у середній течії річки Буг між Холмщиною на півдні, Білоруссю на півночі, Мазовією на заході та Волинню і Поліссям на сході.

ПІДЛЯШШЯ

Підляшшя розташоване на території Підляської низовини. У часи Київської Русі Підляшшя і Холмщину називали «Забужня Русь», «Західна Русь», пізніше «Забужжя», «Надбужанщина». Тут проживали етнічні українці. Найдавнішими містами 11-12 століття є Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж, Нарва, Бранськ. Наприкінці 16 століття на Підляшші існували братські школи, розвивалися освіта та культура. У 30 містах були сформовані торговельні та ремісницькі осередки. Хоча у 18 столітті цей регіон перебував у складі Австрійської імперії, у школах вивчали німецьку та українську мови. У кінці 19 століття Південне Підляшшя входило до складу Холмської православної єпархії, а з 1912 року до Холмської губернії. Північна частина Підляшшя, що називалася «Русь Підляська», у 19 столітті належала до Сідлецької губернії. Діяли різноманітні культурні товариства, публікувалися українські твори, розпочалося етнографічне вивчення краю. Під час Першої світової війни у червні-липні 1915 року українське населення примусово виселили до Росії. За Берестейською угодою Підляшшя увійшло до складу Української Народної Республіки. У 1919 році Підляшшя, а також Холмщина, Надсяння та Лемківщина відійшли до Польщі. Холмщина й Південне Підляшшя включено до Люблінського воєводства, а Північне Підляшшя до Білостоцького. Протягом 1918—1925 років українське населення поверталося на рідні землі. З 1939 року Північне Підляшшя перебувало у складі СРСР. Цей регіон, як і Берестейське Полісся, було приєднано до Білоруської PCP, а все етнічно українське населення офіційно названо білорусами.

Під час Другої світової війни Підляшшя зазнало великих руйнувань. У листопаді 1942 року німці почали виселяти місцеве населення на Замойщині, щоб створити «Німецький край». Упродовж 1943—1944 років здійснювалися антиукраїнські акції поляків.

Підляшшя (історико етнографічний район)

1956 року на Південному Підляшші створено «Українське суспільно-культурне товариство», при якому діяли драматичні гуртки, хори. З 80-х років 20 століття почали проводитися українські молодіжні рейди (походи), вечори поезії, шевченківські свята. З 1983 року діє літературне об’єднання «Підляшшя». 1991 року організовано перший фестиваль української культури Підляшшя. У місті Більську Підляськім виходять часописи «Над Бугом і Нарвою», «Українець Пудляша». У 1992 році створено Союз українців Підляшшя (СУП). З 1991 року в програмі «Радіо Білосток» транслюється передача «Думка українська», а з 1995 року щомісячна українська телепередача. З 1994 року у підляських школах відновлено вивчення української мови. У 1989 році відроджено Люблінсько-Холмську православну єпархію.

Народний одяг українського населення — сорочки, спідниці, фартухи — переважно світлі, смугастиі спідниці, пояси, яскраве намисто. Вишивка хрестиком в оздобленні сорочок поєднується з переборним ткацтвом. В орнаменті переважають червоні, чорні й темно-сині кольори на білому тлі.

Історію та культуру Підляшшя вивчали Мирон Кордуба, Євген Храпливий, Євген Пастернак, Василь Василів та інші дослідники. 1994 року в місті Рівне було видано збірку «Рогульки Підляшшя» у записах Єлизавети Рижик. На початку 90-х років 20 століття відкрито музей матеріальної культури Холмщини та Підляшшя.

Підляшшя (історико етнографічний район)

Приклади:

  • Найчисельнішою суспільною групою у Підляшші були селяни. (З енциклопедії)
  • Представники місцевого самоврядування вважають, що Підляшшя може бути мостом між Сходом і Заходом. (Із новин)

Означення: зелене, рідне, українське та інші.

На фото: Дворець Браницьких у Белостоці і Західний Буг

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 1 =