Перемищина (українська етнічна територія)

Перемищина (українська етнічна територія)

Перемищина — це українська етнічна територія, що розташована в середній частині річки Сян на пограниччі Карпатського підгір'я та Надсянської низовини; інакше — Перемишльщина.

ПЕРЕМИЩИНА

Уперше місто Перемишль, яке дало назву українській етнічній землі «Перемищина», згадується в літописі з 981 року. В 9 столітті воно було столицею князівства племені білих хорватів. Князь Володимир Великий приєднав цю територію до Київської держави. У 1071—1079 роках Перемищину зайняли поляки. В кінці 11 століття Перемишль став столицею окремого Перемиського князівства, в якому княжили Рюрик Ростиславович, потім Володимир Ростиславович та його сини. Князь Володимир об'єднав усі волості й у 12 столітті переніс столицю до Галича. Князь Данило Романович остаточно приєднав Перемищину до Галичини.

З 1349 до 1772 року Перемиська земля (Перемишльщина, Перемищина) перебувала під владою Польщі. У 1389 році місто Перемишль отримало Магдебурзьке право. З 17 століття українці становили основне населення цієї території. Тут існували православна церква, українське братство, школа, шпиталь, друкарня. Після прийняття Берестейської унії 1561 року українські організації почали занепадати. З 1772 до 1918 року Перемищина перебувала під владою Австрії. З першої половини 19 століття Перемишль знову став важливим українським освітнім центром. Тут працювали двомовна жіноча учительська семінарія, державна українська гімназія, український інститут для дівчат, кооперативний банк «Віра», видавалися українські газети і журнали.

Перемищина (українська етнічна територія)

У 1939 році одна частина Перемищини опинилася під владою Німеччини, інша — Радянського Союзу. З кінця 1941 до середини 1944 року Перемишль був окупований німцями. На основі польсько-радянського договору 1945 року Перемиська земля увійшла до складу Польщі. Більша частина українського населення була виселена до Української PCP, інша — насильно депортована до Західної Польщі. Всі українські школи й організації були ліквідовані. З 50-х років 20 століття українське громадське життя почало відновлюватися. У 1956 році виникло Українське суспільно-культурне товариство, з'явився український інтернат, українські школи та ліцеї, танцювальний колектив «Аркан», капела «Бандура» та інше.

У селі Улюч поблизу Перемишля 1815 року народився відомий український композитор і диригент Михайло Вербицький засновник хорів «Заповіт», «Поклін», автор 11 симфоній-увертюр, солоспівів, музики до драматичних вистав.

Приклад: Назва «Перемищина» походить від міста Перемишль. (З енциклопедії)

Означення: українська та інші.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + one =