Паланка (укріплення, обнесене частоколом)

Паланка (укріплення, обнесене частоколом)

Паланка — це невелике укріплення, обнесене частоколом (на Запорізькій Січі у 18 столітті) або адміністративна одиниця; також «паланкою» називали адміністративний округ у запорожців та полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку в запорожців.

ПАЛАНКА

Землі Вольностей Війська Запорозького низового поділялися на адміністративні одиниці — «паланки». На початку 18 століття їх було 5, а пізніше — 8: Бугогардівська, Кодацька, Самарська, Орельська, Протовчанська, Кальміуська, Інгульська, Прогноївська (чотири північні і чотири південні).

Паланка (укріплення, обнесене частоколом)

Крім того, «паланкою» називали адміністрацію і територію, що їй підлягала, а також фортецю.

Для керівництва паланками щороку на Раді обирали полковника, осавула, писаря, хорунжого, підосавула та підписаря, яких називали «паланковою (полковою) старшиною». Про старшину жартівливо казали: «Три пани і три підпанки».

Паланка (укріплення, обнесене частоколом)

Означення: козацька та інші.

Приклади використання слова «паланка» в українській літературі:

  • Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить (Олекса Стороженко)
  • Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам’ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Петро Панч)
  • По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Спиридон Добровольський)
  • Ну, показуй мені першу паланку, — промовив кошовий отаман (Остап Вишня)
Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 4 =