Мед (речовина й напій)

Мед (речовина й напій)

Мед – це солодка густа речовина, яку виробляють бджоли з нектару квітів, або напій із цієї речовини; зм. – медочок. Також «медом» називають сам квітковий нектар, який збирають бджоли, або солодкий запах цього нектару.

Синоніми до слова «мед» (у значенні напою) — медуха, медовуха, медівка, медівочка.

МЕД

Українці завжди споживали бджолиний мед як цінний вітамінний продукт. У давні часи готували смачний напій із перевареного з водою меду, додаючи до нього хміль та лікарські трави – «медівку», «медовуху». Цей рецепт зберігався у великій таємниці. Мед пили на великі свята, під час похорону, поминок.

Мед відігравав велику роль у житті українців, про що зокрема говорить великий набір традиційних крилатих фраз із цим словом (дивись нижче).

Означення: добрий, солодкий та інші.

Приклади:

Та їдять же вони
Дрібнії калачі,
У мед умокаючи,
Маком обсипаючи
(Квітка-Основ'яненко)

  • Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед. (Петро Колесник)
  • За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої. (Часопис «Бджоли», 1955)
  • Козаки добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати всілякі м’ясні страви, варити пиво, хмільний мед. (Гійом де Боплан)
  • Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис. (Тарас Шевченко)
  • [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький)

Живучи росою з травки,
Медом дишем [дихаємо] ми з квіток:
Наші горниці — долини.
Чиста річка і лісок.
(Яків Щоголів)

Мохнатий джміль із будяків червоних
Спиває мед.
(Максим Рильський)

Льохи, шинки з шинкарками,
3 винами, медами
Закупили запорожці
Та й тнуть коряками!
(Тарас Шевченко)

Івась Коновченко по базару походжає,
Солодкий мед-вино підпиває.
(Українські народні думи)

  • Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду. (Ганна Барвінок)
  • — А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднестиш. (Марко Вовчок)

Прислів’я про мед:

  • І я там був, мед-горілку пив, по бороді текло, а в роті не бувало.
  • І на меду можна втрапить у біду.
  • Терпи, козаче, горе — питимеш мед.

Мед (речовина й напій)

Сталі вислови зі словом «мед»:

  • Мед-вино (мед-горілку, мед-пиво) пити (кружати та ін.) – «бенкетувати».
  • Вашими (твоїми) [б] устами та мед пити — «нехай здійсняться ваші (твої) хороші побажання».
  • Додавати (додати) куті меду — «підсилювати яке-небудь враження».
  • З медом на устах — «нещирий, облесливий».
  • З медом та маком промовити (сказати і т. ін.) – «облесливо сказати».
  • Коли (як) мед, то й ложкою (ложку) — «надміру чого-небудь, надмірне прагнення до чого-небудь».
  • Ложка дьогтю [в бочці меду] – «зіпсувати щось».
  • Медом не заманити – «не привабити ніякою принадою».
  • Мов у меду – «безтурботно, в достатках».
  • На [солодкім] меду — «на бенкеті з нагоди качання меду на пасіці» (заст.)
  • Не з медом; Не мед – «не солодко, не легко».
  • Передавати (передати) куті меду — «переборщити», див. у статті про кутю.
  • Плисти (литися і т. ін.) молоком і медом — «казково збагачуватися, бути в достатку».
  • Укусить і меду дасть — «який свої негідні вчинки прикриває ласкавими словами».
  • Як (наче) медом по губах [мазнути] – «подобатися, дуже підходити, збігатися з бажанням».
  • Як меду полизати — «про щось приємне, принадливе».
  • Як мухи (бджоли) до меду [липнуть] — «хтось настирливо переслідує кого-небудь, дуже цікавиться ким-небудь, чим-небудь».
Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

one × 1 =