Лопата (знаряддя з довгим держаком)

Лопата (знаряддя з довгим держаком)

Лопата — це знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем, яким згрібають, насипають що-небудь. Також «лопата» — це дерев'яне знаряддя для саджання хліба в піч і виймання його з печі.

Синоніми до слова «лопата»: заступ, копаниця, копачка, (діал.) рискаль, (заст.) штик. Зменшено — лопатка, лопаточка.

ЛОПАТА

Лопати для згрібання і насипання, як правило, роблять металеві, з дерев'яними ручками.

Лопату для саджання хліба в піч обов'язково виготовляють з дерева. Вона має широкий плоский кінець переважно заокругленої форми. Ручка в неї довга, щоб господиня могла посадити хліб глибоко в піч. За допомогою цього знаряддя також виймають хліб, кладуть його на лаві.

Лопата разом з коцюбою та рогачем, як правило, стоїть у кутку біля печі. Ними ще й досі користуються у сільських хатах.

Лопата (знаряддя з довгим держаком)

Приклад: Як піч уже поспіла, то коровай посадили на лопату. (Григорій Квітка-Основ'яненко)

Означення: дерев'яна, добра, довга, стара та інші.

У порівнянні: борода як лопата — «широка; заокруглена».

Сталі вислови зі словом «лопата»:

  • Лопата влізе — про що-небудь дуже широке.
  • Хоч лопатою горни (греби) — «дуже багато чого-небудь».
  • Язик як лопата (помело) — про говірку людину.
  • Як лопатою класти — «повільно, не поспішаючи».

Лопата (знаряддя з довгим держаком)

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × two =