Куліш — це густий суп із пшона або кукурудзяного, гречаного борошна; зм. — кулешик. Синоніми до слова «куліш»: (діал.) кулеша; польова каша.
КУЛІШ
Куліш колись вживали як повсякденну страву. Його було легко готувати і вдома, і в полі. Куліш варили селяни під час польових робіт, чумаки, козаки в далекій дорозі, тому він отримав ще одну назву — «польова каша».
Цю страву робили переважно з пшона, а подекуди — з гречаного, кукурудзяного борошна. Половину борошна засипали в підсолений кип’яток, коли обкипав знизу, перемішували і додавали другу половину, добре вимішували і ставили (якщо вдома) у піч або духовку. Їли переважно на вечерю з кислим або солодким молоком, ряжанкою.
Зараз страва поширена здебільшого в західних районах України. Особливо смачний кукурудзяний куліш із тертим підсоленим сиром — «бринзою».
Означення: густий, добрий, молочний та інші.
Приклади:
- На куліш у ступі вовк спозаранку просо товк. А вовчиця над коритом просівала просо ситом. (Володимир Лучук)
- Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш. (Леся Українка)
- В перший вечір сів з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати. (Іван Цюпа)
Прислів’я: Густенька каша — то не наша, а наш несолений куліш — як хочеш, так і їж.
У Тарас Шевченка:
«Густенька каша,
Та каша, бачте, та не наша,
А наш несолений куліш
— Як знаєш, так його і їж».