Кріпак (залежний селянин)

Кріпак (залежний селянин)

Кріпак — це особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Синоніми до слова «кріпак» (заст.): холоп, кмет (кметь), панщанник (панщанин).

КРІПАК

Перетворення селян на кріпаків почалося з 14-15 століття. Українське селянство було повністю закріпачене після об'єднання Литви з Польщею за артикулом короля Генріха 1573 року та Литовським статутом 1588 року. На території Лівобережної України «кріпосне право» було офіційно введено в 1783 році. Поміщики стали розпоряджатися особами, працею, майном підлеглих їм селян — «кріпаків». Пани могли їх продавати, обмінювати, дарувати, жорстоко карати і навіть убивати.

Основною повинністю кріпаків була панщина, що невпинно зростала: у 15 столітті вона становила близько 14 днів на рік, а в 16-17 століттях — відповідно 1-3 та 4-5 днів на тиждень.

Кріпаки постійно боролися проти поневолювачів. Особливо великими в 19 столітті стали повстання під проводом Устима Кармалюка (Кармелюка) на Поділлі та Олекси Довбуша в Прикарпатті.

Кріпацтво скасовано селянськими реформами 1848 року в Галичині, Буковині та Закарпатті й 1861 року — на Лівобережній Україні, що входила до складу Росії.

Відомо, що Тарас Шевченко був кріпаком пана Енгельгардта. 1838 року його викупили друзі, надавши змогу навчатися в Петербурзькій академії мистецтв.

Приклад: Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю. (Панас Мирний)

Означення: безправний, бідний, нещасний та інші.

У порівнянні: «як кріпак» — про безправну людину, що тяжко працює.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 5 =