Коцюба (пічне знаряддя)

Коцюба (пічне знаряддя)

Коцюба — це знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута із загнутим кінцем для перемішування палива в печі та вигрібання жару, попелу; зменш. — коцюбка.

Синоніми до слова «коцюба»: кочерга, кочеріжка.

КОЦЮБА

Коцюба належить до начиння, яке використовується біля печі. Вона за формою нагадує сапку або г-подібний крюк. Ці знаряддя робили ковалі, а ручка, як правило, була дерев'яна. Коцюбою перемішували дрова, галузки, солому, якими палили піч. Потім вигрібали з печі «жар» (розжарені головешки дерева або вугілля), «попіл» (сіру речовину, подібну до пилу, яка залишається після згоряння).

Для вигрібання жару застосовували і дерев'яну палицю, подібну до сапки — «гужур», «гожув».

Приклад: Гриць з тихим усміхом дивиться на вогонь, держачи в руках коцюбу. (Іван Франко)

Означення: добра, довга, залізна, чорна та інші.

Прислів'я: Коцюба (кочерга) до печі хазяйка: вона своє діло знає, жар загрібає.

Загадки про «коцюбу»:

  • Маленьке, кривеньке, хоч якого огню не боїться.
  • Стоїть пані у куточку в чорнім чобіточку.
  • Чорна біда по печі гайда.

Сталі вислови зі словом «коцюба»:

  • Бий його коцюба — «вигук, яким виражають здивування або захоплення чим-небудь».
  • Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерга) — «ні до чого не придатна людина, річ, справа».
  • Носа й коцюбою не дістати — «дуже чванливий, гордий».
Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 + one =