Король (титул монарха)

Король (титул монарха)

Король — це титул монарха, що передається у спадок у деяких країнах. Синоніми до слова «король»: монарх (єдиновладний глава держави), (заст.) вінценосець.

Також «королем» у переносному значенні в розмовній мові називають чоловіка, що відзначається особливою красою, вмінням тощо. Ще «Король» — назва весняної танкової забави молоді.

КОРОЛЬ

«Королями» в деяких країнах Європи називали осіб, що очолювали «королівство» (монархічну державу, в якій найвища влада зосереджена в руках одного правителя). Титул (почесне звання) короля передавався у спадок.

Однією з перших титулованих осіб, пов’язаних із нашою землею, був норвезький король-конунг Гаральд III Суворий, який в 11 столітті перебував на службі в Київській державі. Він очолював варязьку дружину, а потім узяв шлюб із другою донькою князя Ярослава Мудрого Єлизаветою.

Найбільш відомими в часи українсько-литовсько-польської доби стали: король польський і великий князь литовський Володислав II Ягайло (14 століття), королі польські Казимір (15 століття) та Сигізмунд (16 століття), король шведський Карл (17 століття) та інші.

Король (титул монарха)

Володарі держав у середні віки жили у величних замках, ходили у військові походи, влаштовували пишні бали, одружували своїх дітей із дітьми правителів інших країн.

Жінку правителя монархії або дружину короля називають «королевою»; доньку — «королівною», сина — «королевичем».

У розмовному мовленні, фольклорі «королем» українці величають гарного чоловіка, хлопця, нареченого на весіллі. «Король» — це також назва весняного хороводного танцю.

Означення: багатий, войовничий, старий та інші.

Приклад:
Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні:
— Доки це я буду приймати твоїх гостей?
(Укр. нар. казка)

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen + twenty =