Клейноди (знаки влади)

Клейноди (знаки влади)

Клейноди — это знаки влади, регалії.

«Клейноди» — атрибути влади української козацької старшини 16-18 століть. До них належали: «корогва» (прапор), «булава» та її різновиди: «тростина» (товста заокруглена палиця), «пірнач», (варіант «пернач» — булава з гострими виступами), «бунчук» (булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою-китицею з кінського волосу). Також сюди відносили «печатку» (невеликий металевий або дерев'яний предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску або для створення відбитку на папері), «литаври», духові труби тощо.

КЛЕЙНОДИ

Перші клейноди Запорізької Січі були даровані польським королем Стефаном Баторієм у 1576 році. На малиновому тлі корогви зображено білого сріблястого орла — герб Польської держави. Герб Запорізької Січі — козак з шаблею при боці та рушницею на лівому плечі — було вибито на січовій печатці.

Крім січових клейнодів використовували клейноди куренів і паланок, а також клейноди, які мав похідний кіш, похідні команди та їхні підрозділи.

Для охорони і виносу клейнодів призначали «хорунжого» (прапороносця), «булавного», «бунчужного». Військовий «довбиш» (литаврист) відповідав за удари в литаври. Булава була символом влади гетьмана і кошового отамана, бунчук — кошового, пірнач — полковника, печатка — судді.

Клейноди (знаки влади)

Клейноди були святинею Січі, їхню втрату вважали великою ганьбою. Зменшені копії пірначів та палиць, виготовлені з різних матеріалів, використовували як перепустки на січових шляхах або як знаки довір’я.

Скасовано було клейноди: гетьманські — 1764 року, слобідської старшини — 1765 року, запорізької старшини — 1775 року, лівобережної старшини — на початку 80-х років 18 століття.

Приклад: Символами влади військової старшини були клейноди. (Як козаки воювали)

Означення: козацькі, січові та інші.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − six =