Килим — це тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для оздоблювання стін, вкривання підлоги; зменшено — килимок, килимчик, килимець.
Синоніми до слова «килим»: коц (коць), ліжник, плахта.
КИЛИМ
Килими почали виготовляти дуже давно — кілька сотень років тому. Спочатку їх ткали вручну, потім робили на фабриках. У кінці 19 — на початку 20 століття ще було багато майстрів — «килимарів», які самі виготовляли ці вироби.
Сировиною для килимів була вовна, льон та коноплі. Їх ткали на спеціальних верстатах. Килими мали геометричні та рослинні візерунки. Перші більш поширені у Західній Україні, другі — у Центральній та Східній. Кольори виробів — різноманітні: коричневі, зелені, червоні, вишневі, жовті та інші.
Килими переважно вішали на стіну для утеплення і прикраси. У наш час ними оздоблюють стіни, стелять на підлогу. Зараз ми користуємося виробами, виготовленими на фабриках. Поширені килими із натуральних та синтетичних ниток, які часто виготовляються у вигляді «килимового покриття» — матеріалу, який вирізається за потрібною площею.
Приклад: Українські килими вражають багатством орнаментів... (Народні художні промисли)
Означення: великий, гарний, домотканий, фабричний та інші.
У порівнянні: як килим — про щось рівне, різнокольорове, гарне.
Сталі вислови:
- Килимом стелитися — «комусь годити».
- Викликати на килим — «викликати до начальства» (для вказання на помилки в роботі).
На світлині: художниця Дар’я Кольцова створила роботу «Вигнання з раю» — панно з вінтажних килимів та рушниць.