Історія розвитку озброєння від давнини до наших днів

Історія розвитку озброєння від давнини до наших днів

Підготовка до Другої світової війни і особливо сама війна стала новим стрибком у розвитку зброї. У радянській армії взято на озброєння автоматичну гвинтівку, пістолет-кулемет ППД та ППШ, великокаліберний кулемет ДШК (12,7 мм), авіаційну гармату (калібр 20 мм, 3000 пострілів на хвилину).

Продовження статті Василя Мішина (початок див. тут).

Удосконалюється ствольна артилерія і міномети, розробляється реактивна артилерія, з'являються нові танки і серед них найбільш вдалий Т-34, який пройшов усю війну, бронепарк поповнюється самохідними артилерійськими установками. Особливої уваги заслуговує така зброя Другої світової війни, як реактивні установки М-8, М-13, М-20, М-31 радянського виробництва та німецькі реактивні снаряди ФАУ-1, балістичні ракети ФАУ-2, міжконтинентальні двоступінчасті ракети ФАУ-3, що могли досягти американського континенту. ФАУ-3 мала вагу біля 100 тонн при загальній довжині більше 30 метрів.

Історія розвитку озброєння від давнини до наших днів

Сполучені Штати Америки у 1945 році застосували ядерну зброю, що дало поштовх у розвитку зброї нового типу. Після Другої світової війни в арміях найбільш розвинутих країн відбулися корінні зміни в засобах ведення війни і способах їхнього застосування. Накопичувалися й удосконалювалися ядерні боєприпаси. Зараз провідні країни світу мають значну кількість ядерних боєголовок. Створені ядерні бойові частини ракет, авіабомби, торпеди з еквівалентною потужністю до декількох десятків мегатонн тротилу. Одночасно на озброєння надійшли носії ядерних боєприпасів — ракети різного класу і призначення. Найбільш могутньою стратегічною зброєю стали міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) з моноблочними і роздільними головними частинами, які мають величезну руйнівну силу, значну дальність польоту з високою точністю влучення у ціль. Окрім стратегічних, на озброєнні перебувають також оперативно-тактичні і тактичні ракети.

Одержали розвиток нові засоби протиповітряної і протиракетної оборони. Розроблені зенітні комплекси (ЗРК), що мають ракети зі звичайними та ядерними бойовими частинами і можуть уражати повітряні цілі, які летять на гранично малих висотах і в тропосфері з надзвуковою швидкістю. Для перехоплення МБР використовуються протиракетні вогневі комплекси (ПРО). В Україні була створена і передана на озброєння військам радіолокаційна станція виявлення повітряних цілей.

Значного розвитку набула ствольна артилерія. Створена гладкоствольна танкова гармата для оснащення новітнього українського танка Т-84.

Історія розвитку озброєння від давнини до наших днів

Українське військо одержало на озброєння вітчизняні міномети. Вони на тридцять відсотків легші своїх старих аналогів.

В усіх арміях світу відбулося удосконалення і подальший розвиток бронетанкової техніки. Зараз на танковому ринку світу конкурують український Т-84, російський танк Т-80У та французький «Леклерк». Завдяки вдалому поєднанню основних якостей (висока вогнева міць, надійний захист машини та екіпажу, прийнятна вартість) український танк став серйозним конкурентом закордонних аналогів.

Основне озброєння сьогоднішнього піхотинця — автоматична гвинтівка ( у нас цю зброю традиційно називають «автомат», на Заході — «штурмова гвинтівка»). Вона порівняно молода — перші серійні зразки з'явилися після Другої світової війни. Нині найбільш відомі і досконалі такі пістолети-автомати: Ізраїль — «УЗІ» (1954 р.), Англія — «Стерлінг» (1955 р.), США — «Нігрем» (1970 р.), Чехія — «Скорпіон» (1961р.), Польща — «ПМ-63» (1963 р.), Росія — «АК» («АК-47», 1947 р., Калашников), «АН-94» (1994 р., Ніконов).

Оскільки балістичні характеристики гвинтівок принципово обмежені властивостями порохів, у зброї XXI століття можуть бути використані нові принципи метання: електромагнітний та електротермічний плазмовий. Роботи в цьому напрямі ведуться в США і вже призвели до збільшення жерлової енергії дослідних гвинтівок більш ніж у два рази.

Зберігають своє значення ручні кулемети та найпотужніший вид стрілецької зброї — великокаліберні кулемети.

Історія розвитку озброєння від давнини до наших днів

Найменша схильність до нововведень спостерігається в галузі створення пістолетів, які за кордоном позначаються спеціальним терміном — «особиста зброя самооборони».

Усі сучасні автоматичні гвинтівки можуть бути використані для метання ручних гранат, більшість їх оснащується 40-міліметровими підствольними гранатометами.

Роботи щодо вдосконалення стрілецької зброї проводяться в напрямі збільшення точності влучення, пробивної здатності, ураження, ресурсу і мобільності. Уже зараз розробляються «кмітливі» кулі, які йтимуть за рухом мішеней, у той час, як ті намагатимуться втекли. Американські вчені вважають, що такі кулі будуть у наявності приблизно у 2015 році (прим. — стаття написана 15 років тому, в січні 2000 року).

В останні роки значно підвищено уражаючу дію звичайних боєприпасів. З'явилися касетні бойові частини для ракет, активно-реактивні снаряди і міни, снаряди зі стріловидними уражаючими елементами, напалмові і графітні авіабомби. Прийняті на озброєння лазерні далекоміри, прибори і приціли нічного бачення. Широкого застосування набула високоточна зброя.

У Сполучених Штатах нині здійснюється «Концепція інтеграції системи правління, зв'язку, розвідки, РЕБ та комп'ютеризації для воїна». Вона має наочно продемонструвати можливість підвищення індивідуальної бойової ефективності солдата за рахунок об'єднання кількох технічних підсистем, виключаючи комп'ютер, шлем, обмундирування, мікроклімат та енергопостачання. Так буде формуватися електронний солдат XXI століття.

Далі буде...

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eighteen + fourteen =