Гроші (знаки)

Гроші (знаки)

Гроші — це металеві та паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу (зм. — грошики).

Синоніми для слова «гроші»: (розм.) казна; (збірн., розм.) копійка; (збірн., розм.) монета; (розм., жарт.) фінанси; валюта (переважно у міжнародних розрахунках); (розм.) монети; (розм.) копійки; (розм.) срібні, срібняки; (розм.) мідні, мідяки; (заст., зневажл.) папірці.

ГРОШІ

Гроші — необхідний інструмент ринкової економіки. Грошима у сучасному розумінні є монети, паперові гроші, замінники грошей, банківські рахунки, міжнародні гроші. Монети і паперові гроші називають «готівкою». Паперові гроші мають іншу назву — «банкноти» («банківські білети»).

Гроші відомі з найдавніших часів. Спочатку їх роль виконували різні товари (хутра тварин, зерно, мед, худоба та інше), якими розраховувалися за покупку. На Русі було прийнято платити хутрами куниць (одне хутро позначали словом «куна»). Потім почали використовувати цінні метали — золото, срібло. Із них виготовляли монети, які пізніше стали робити з міді, нікелю, сплавів. У Середні віки з’явилися також паперові гроші, які частково замінили в обігу повноцінні металеві.

У нашій державі грошовою одиницею є «гривня», яка була введена в обіг 2 вересня 1996 року. До того часу в Україні використовували карбованці та купонокарбованці. Слово «карбованець» у давнину позначало карбовану монету з насічками по краях, виготовлену зі срібла, пізніше — металеві або паперові гроші вартістю 100 копійок. У Київській Русі «гривнею» називали злиток срібла видовженої форми вагою близько фунта (приблизно 400 грамів). Розрізняли київську і новгородську гривні. Пізніше «гривня» — це мідна монета вартістю 3 або 2 з половиною копійки. В Українській Народній Республіці з 1918 до 1920 років випускали гроші, які мали назви «карбованець» і «гривня».

Одна гривня зараз — це 100 копійок. Ми послуговуємося паперовими знаками вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 гривень; монетами 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, 1, 5 гривень. На сучасних купюрах зображені видатні діячі історії та культури України: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, відомі архітектурні споруди.

Також використовуються замінники грошей: «чеки» (розпорядження власника банківського рахунку надати певну суму пред'явникові чека), «векселі» (письмове зобов'язання боржника сплатити певну суму грошей у визначений термін), «кредитні картки» (пластикові платівки з номером рахунку власника у банку, за допомогою яких можна отримати готівку в спеціальних автоматах або здійснювати різні платежі). Поширені «банківські рахунки» (спосіб зберігання грошей і цінних паперів, переданих їхнім власником у банк).

Сучасні гроші є кредитно-паперовими (мають кредитний і грошовий зміст). Їхній випуск та обіг здійснюється і контролюється державою.

Приклад: Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а як нема — усяк мина. (Прислів'я)

Означення: великі, електронні, міжнародні, сучасні та інші.

Прислів’я (гроші):

  • У нього грошей, як у жаби пір’я — «мало».
  • У нього грошей кури не клюють — «багато».

Загадка: Скільки б не було, а все мало. (Гроші)

Сталі словосполучення (гроші):

  • Електронні гроші — «гроші, що знаходяться на депозитах, тобто адресовані через кредитну установу (банк, ощадкасу, нотаріальну контору) кредиторові, й використовуються за допомогою електронної техніки».
  • Міжнародні гроші — «гроші, створені міжнародними організаціями для розрахунків між країнами: СДР (Міжнародний валютний фонд), ЕКЮ (Європейський фонд валютного співробітництва). Нова валюта Європейського Союзу — „євро“ з 1999 року існувала у безготівковій формі, а з 1 січня 2002 року надійшла в готівковий обіг 12 країн: Австрії, Бельгії, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Фінляндії, Франції.»

Сталі вислови (гроші):

  • Гребти (загрібати) гроші лопатою — «дуже швидко, без великих затрат праці багатіти».
  • Гроші (заробіток) на вітер пускати (кидати) — «даром, марно витрачати гроші, заробіток».
  • Дурні гроші — «гроші, що дістаються даром».
  • Сипати грошима — «надмірно, нерозсудливо витрачати гроші».
  • Ні за які гроші — «важко або зовсім неможливо щось зробити».
Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 3 =