Друкарство (книгодрукування)

Друкарство (книгодрукування)

Друкарство — це друкування текстів та ілюстрацій друкарським способом. Синонім: книгодрукування.

ДРУКАРСТВО

Першу слов'янську пам'ятку азбукою «глаголиця» було надруковано в 1483 році у Венеції (за іншими відомостями — у Хорватії). Того ж року в Римі з’явилася друкована праці українського автора — доктора медицини й філософії Георгія (Юрія) Дрогобича, опублікована латинською графікою. 1491 року вийшли у світ перші книги азбукою «кирилиця», видані краківським друкарем Швайпольтом Фіолем. Пізніше в Україні поширювалися стародруки із білоруських друкарень Франциска Скорини.

Друкарство (книгодрукування)

Першу стаціонарну друкарню на території України заснував у Львові Іван Федоров, який 1574 року випустив книги «Апостол» і «Буквар» (за іншими даними — відновив друкарство в Галичині). Згодом він працював у Острозі, де 1581 року побачила світ «Острозька Біблія» — перше повне видання у перекладі церковнослов'янською мовою.

Друкарство (книгодрукування)

У 17 столітті діяли друкарні, які належали братствам, монастирям, заможним людям: Острозька, Дерманська, Стрятинська, Почаївська, Новгород-Сіверська та інші. Протягом 16 — першої половини 18 століть найбільшою в Україні була Києво-Печерська друкарня. На кінець 18 століття друкування з’явилося у містах Кременчук, Катеринослав, Миколаїв, Житомир та інших. У першій половині 19 століття книговиданням почали займатися навчальні заклади (друкарні Харківського, Київського університетів), установи (губернські друкарні). Центрами видавничої справи стали Київ, Харків, Львів, Одеса. У кінці 19 — на початку 20 століть діяли приватні видавничі та книготоргові фірми у Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Львові. Друкування в Україні обмежувалося царською цензурою та заборонами.

Друкарство (книгодрукування)

На фото: пам'ятник Івану Федорову у Львові © kozubenko.net, 2012 рік

У 20-і роки 20 століття в УРСР утворені «Державне видавництво України», «Український робітник», «Радянський селянин», «Пролетар», «Книгоспілка», які здійснювали підготовку матеріалів до друку. В 40-х роках працювало 20 спеціалізованих видавництв, у 80-х — 26, діяли республіканські, обласні та районні друкарні.

Друкарство (книгодрукування)

У незалежній Україні видавничою справою займаються видавництва («АрТЕК», «Вища школа», «Веселка», «Довіра», «Либідь», «Наукова думка», «Підручники і посібники», «Просвіта» та інші), видавничо-поліграфічні фірми, центри («Академпрес», «Екстра-Друк», «Поліграф-колегіум», «Поліграф-плюс», «Поліграф-Сервіс»), поліграфічні підприємства і друкарні у Вінниці, Дніпропетровську, Житомирі, Луганську, Луцьку, Сумах, Хмельницькому та інших містах.

Приклад: Друкарство мало велике значення для розвитку української культури. (Із посібника)

Означення: давнє, сучасне, українське та інші.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven + twelve =