Як жилося в радянській Україні

Як жилося в радянській Україні

Першою машиною Володимира Хутіна був «Запорожець», який він виграв у лотереї ДОСААФ. Не виключено, що в ті ж роки він голився бритвою «Харків», а порядок наводив пилососом «Ракета». Все це вироблялося в УРСР.

Економіка Радянської України

У Радянському Союзі було прийнято порівнювати всі показники розвитку з рівнем 1913 року. До 1940 року українська промисловість зросла в порівнянні з рівнем 1913 року в 7,3 рази і склала 18% загальносоюзного, виробництво важкої промисловості збільшилася більше, ніж у 10 разів. При цьому потрібно враховувати, що 92% всієї української продукції було отримано на потужностях, створених у роки радянської влади. (При цьому потрібно враховувати, що у першій половині всі великі країни стрімко розвивалися, завдяки розвитку індустріалізації і науки, незважаючи на суспільний устрій.)

Ще в довоєнний період Україна стала потужною індустріальною республікою з багатогалузевою промисловістю.

За роки війни більша частина цього потенціалу була втрачена. В Україні було знищено близько 28 тисяч сіл, 714 міст і 16150 промислових підприємств. Збиток УРСР склав 285 мільярдів рублів у старому обчисленні.

Однак післявоєнне зростання випередило довоєнний рівень. До 1958 року за виплавкою чавуну Україна обійшла всі країни Європи, а з виробництва його на душу населення ще до 1957 року випередила всі капіталістичні країни, включаючи США.

Потужний розвиток отримала в УРСР енергетика. За роки радянської влади було побудовано більше десяти АЕС і ГЕС. До 1984 року на Україну припадало більше 17,2% загальносоюзного виробництва електроенергії.

За словами колишнього міністра фінансів України економіста Ігоря Мітюкова, економіка УРСР була одним з найпотужніших економічних комплексів у складі Радянського Союзу. Тут у великих обсягах випускалася продукція чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування. Зростало вироблення електроенергії, значну роль відігравав аграрний комплекс, включаючи експорт продукції сільського господарства.

«Вухатий» і «Верховина» Радянської України

В Україні в 1965 році здійснилася мрія радянської людини про справжній «народний автомобіль». Тут з'явився «Запорожець».

За його основу було вирішено взяти Fiat 600, але «горбатий» не був сліпою копією італійської малолітражки. Багато конструктивних вузлів зазнали значних змін. ЗАЗ 965 виправдав покладену на нього місію, він знімався у фільмах «Три плюс два», «Королева бензоколонки» та багатьох інших. З'явився він навіть у мультфільмах «Ну, постривай» і «Канікули в Простоквашиному».

Український автопром, проекспериментувавши на «горбатому» «Запорожці», в роки брежнєвського правління випустив нову модель, майже повноцінний, але дуже компактний седан, в екстер'єрі схожий з Chevrolet Corvair.

«Запорожець» був найдешевшою машиною СРСР і навіть поставлявся за кордон. Правда, з поліпшеною комплектацією і під назвою JALTA.

Відмінною особливістю автомобіля стали великі повітрозабірники, які в народі відразу охрестили вухами, від них ЗАЗ 966 і отримав своє прізвисько. У більш пізніх моделях «вуха» були куповані, але прізвисько залишилося. «Вухатий» був першою машиною Володимира Путіна, 19-ти річний студент юрфаку виграв свій перший автомобіль у лотереї ДОСААФ.

Якщо сімейні люди в СРСР мріяли про особистий автомобіль, нехай і «Запорожці», то молодь — про мопеді. Культовими мопедами були «Карпати» і «Верховина». Вони випускалися на львівському заводі. «Карпати» випускалися з 1981 року, а перші зразки мопедів «Верховина-3» з'явилися у продажу вже наприкінці 1958 року.

Бренди Радянської України

Україна в роки СРСР була справжньою фабрикою популярних брендів. Тут був створений перший радянський малоформатний фотоапарат, популярний серед поціновувачів фотомистецтва і сьогодні — ФЕД. Він випускався в Харкові з 1934 року.

У кожному п'ятому радянському будинку стояли дніпропетровські телевізори «Весна» і «Весна-М», що вважалися топовим товаром в магазинах електротехніки. Вироблялися в Дніпропетровську і популярні серед громадян СРСР пилососи «Ракета». Вони з'явилися на прилавках ще в 1956 році. У 80-х роках завод випускав уже три моделі пилососів, в обсязі до мільйона штук на рік.

В УРСР з'явився і перший у СРСР кухонний комбайн «Мрія». Це була справжня диво-машина, що стояла навіть у будинках партійної еліти. Найсуттєвішим її недоліком був вироблений нею шум. Гуділа вона як трактор.

Зате мелодійно співали касетні і котушкові магнітофони «Весна», вироблені на запорізькому і київському заводах ще з 1963 року. Вони були по-справжньому культовими.

До того, як ринок наповнили китайські калькулятори, радянські інженери робили розрахунки на мікрокалькуляторах, вироблених на київському заводі «Кристал» (Б3-34, МК-54, МК-56, МК-61, МК-52). Це були сучасні обчислювальні машини з декількома регістрами пам'яті і безліччю функцій. Калькулятор МК-52 мав пам'ять на 512 стільників, що не стиралася навіть при виключенні живлення і в яку можна було записати як програму, так і дані.

Найпопулярнішою бритвою в СРСР була бритва «Харків», що вважалася найкращим подарунком для чоловіків на будь-яке свято. Виробництво їх почалося ще в 1956 році. Чоловіки навіть колекціонували різні моделі бритв. У кращі часи в Харкові випускали до мільйона бритв на рік.

Спорт Радянської України

Українські спортсмени були справжніми зірками світового спорту. Уродженка Херсона гімнастка Лариса Латиніна аж до 2012 року утримувала рекорд за кількістю олімпійських нагород: 9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових медалі. На своїх перших Олімпійських іграх в Мельбурні (1956) вона завоювала 4 золоті, одну срібну і одну бронзову. У 1957 році на Чемпіонаті Європи Латиніна з тріумфом завоювала весь комплект золотих нагород.

Легенда футболу — київська команда «Динамо» — 13-разовий чемпіон СРСР, двічі переможець Кубка володарів національних кубків і володар Суперкубку УЄФА.

Футболісти київського «Динамо» Олег Блохін та Ігор Бєланов отримували «Золотий м'яч», а футболіст дніпропетровського «Дніпра» Олег Протасов у 1986 році став володарем «Срібної бутси», поступившись першістю серед футбольних бомбардирів тільки легендарному голландцеві Марку Ван Бастену.

Нарешті, український стрибун із жердиною Сергій Бубка за свою спортивну кар'єру встановив 35 світових рекордів, багаторазово перемагав у світовій серії Гран-Прі, шість разів ставав чемпіоном світу, один раз олімпійським чемпіоном Сеула.

Туди-назад у Радянській Україні

Найкращими «шабашниками» в СРСР уважалися гуцули із Західної України — досвідчені і непитущі. Узагалі, українці були в роки Радянського Союзу найбільш масовими мігрантами з-поміж жителів СРСР.

В Україну ж їхали з усіх кінців Союзу відпочивати і поновлювати здоров'я на курортах Карпат, у сонячні Крим і Одесу, на курорти Азовського моря, на Шацькі озера.

Переклад і адаптація статті, автор Кирилиця

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three + nineteen =